- застилати
- —————————————————————————————застила́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
застилати — а/ю, а/єш і застеля/ти, я/ю, я/єш і рідко засте/лювати, юю, юєш, недок., засла/ти, стелю/, сте/лиш і застели/ти, стелю/, сте/лиш, док., перех. 1) чим. Розгортаючи що небудь, покривати якусь поверхню. || Покривати собою яку небудь поверхню. ||… … Український тлумачний словник
заволікати — а/ю, а/єш, недок., заволокти/ і рідко заволікти/, очу/, оче/ш; мин. ч. заволо/к і заволі/к, ла/, ло/; док., перех. 1) Пересуваючись у просторі, закривати, затягувати, оповивати що небудь (про хмари, дим, туман і т. ін.). || безос. || Покривати,… … Український тлумачний словник
заслати — I див. засилати. II див. застилати … Український тлумачний словник
застелити — див. застилати … Український тлумачний словник
застелювати — див. застилати … Український тлумачний словник
застеляти — див. застилати … Український тлумачний словник
застилання — я, с. Дія за знач. застилати … Український тлумачний словник
застилатися — а/ється і застеля/тися, я/ється і рідко засте/люватися, юється, недок., засла/тися, сте/леться і застели/тися, сте/леться, док. 1) Покриватися чим небудь. 2) Огортатися, оповиватися, стаючи невидимим. 3) тільки недок. Пас. до застилати, застеляти … Український тлумачний словник
обстилати — а/ю, а/єш, недок., обстели/ти, стелю/, сте/лиш, док., перех., розм. 1) Стелючи що небудь, покривати якусь поверхню; застилати. 2) рідко. Стелючи, обкладати, укривати з усіх боків кого , що небудь … Український тлумачний словник
осліплювати — юю, юєш і рідко осліпля/ти, я/ю, я/єш, недок., осліпи/ти, ліплю/, лі/пиш; мн. ослі/плять; док., перех. 1) Робити сліпим, позбавляти зору. || Тимчасово відбирати здатність бачити що небудь (про світло, сяйво, блиск чого небудь). || перен. До краю… … Український тлумачний словник